Інноваційні методи і прийоми формування ключових компетентностей учнів на уроках біології

Інноваційні методи і прийоми формування ключових компетентностей учнів на уроках біології

З досвіду роботи учителя біології

Наумової Наталії Володимирівни

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), є обов’язковим мінімумом для отримання документа про базову середню освіту. Вони задані в діяльнісній формі і є основою для розробки матеріалів для оцінювання результатів навчання, проведення державної підсумкової атестації.

         Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів поділяються на три складники, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення).  У результативній частині програм зроблено акцент саме на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів при вивченні кожної теми. Це дозволяє зосередити увагу саме на діяльнісному підході. До знаннєвого складника, враховуючи пропозиції учителів, що надійшли під час обговорення, включено перелік обов’язкових термінів, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.

 Змістова частина програми є похідною очікуваних результатів навчання. У ній відображенні елементи змісту, які забезпечують формування компетентностей і наскрізні змістові лінії.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них щодо формування ключових компетентностей.

До ключових компетентностей, які прагну сформувати в учнів при вивченні біології, належать:

·        компетентність саморозвитку та самоосвіти;

·        соціальна компетентність;

·        загальнокультурна компетентність;

·        компетентність продуктивної творчої діяльності;

·        інформаційно – комунікаційна компетентність;

·        здоров’язбережувальна компетентність.

Формувати компетентність саморозвитку і самоосвіти, що передбачає розуміння учнями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя, починаю із 6 класу шляхом виконання учнями міні – проектів . Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а і задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків. Підготовка проекту розвиває у школярів навички організації власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність цих умінь свідчить про уміння вчитися.

         Внутрішня мотивація учнів до навчання виникає поступово. В багатьох вона не стійка і залежить від ситуації. На уроках на етапі мотивації навчальної діяльності застосовую різні методичні прийоми для підтримки пізнавального інтересу в дітей, потреби в нових знаннях: « дивуй!», бо здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу;

«Відстрочена відгадка» - на початку уроку загадую загадку ( маловідомий, або дивний факт), на яку відгадку можна дізнатися під час ввивчення нового матеріалу; «Фантастична добавка» - реальна ситуація доповнюється елементами фантастики.

         При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти використовую різні типи знань:

-         завдання, що встановлюють зв’язок між теоретичними знаннями і пактичними діями.

У темі «Рослини» (6 кл.): « Коли вирощують картоплю, то її обов’язково підгортають. Із якою метою це роблять?» ; « Навесні часто обрізають декоративні кущі? Навіщо?» У темі « Рослини» ( 6 кл.): «Запропонуйте дослід, що доводить вплив сонячного світла на ріст і розвиток рослин».

         З метою формування соціальної компетентності, що забезпечує уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, пропоную учням завдання різного рівня складності, при цьому не розподіляю завдання, а учні самі обирають їх собі.

         При проведенні контрольних робіт у ІУ рівні складності даю учням декілька творчих завдань, а вони самостійно обирають собі одне.

Вибір учнями певних завдань свідчать про їх здатність до самооцінювання.

         Вміння самостійно приймати рішення, йти на компроміс, досягати спільної згоди формую в учнів при проведенні узагальнюючих уроків. Заздалегідь знайомлю з формами їх проведення ( семінар, тестові завдання, контрольна робота, захист проектів), а учні самостійно роблять вибір і повідомляють про це мені.

         Ефективна групова форма роботи і при проведенні лабораторних та практичних робіт.

З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностями за національними, культурними та релігійними ознаками, на уроках часто використовую фрагменти з художніх творів та елементи народознавства. Вони позитивно впливають на образне мислення учнів, здатність висловлювати оригінальні ідеї. Літературні твори використовую на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, його естетичного, духовного виховання.

         Розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності здійснюю шляхом самостійного складання учнями задач, тестів, запитань до теми. Найкращі варіанти тестів використовую для перевірки знань інших учнів, для розвитку уяви пропоную учням творчі завдання.

Розвиткові розумової і творчої активності учнів сприяє метод проектів, що є поєднанням теорії і практики, постановки певного розумового завдання і практичного  його виконання. Метод проектів дає змогу у комплексі реалізувати всі ключові компетентності, бо при виборі теми формується соціальна компетентність, при опрацюванні джерел інформації розвиваються компетентності саморозвитку і самоосвіти та загальнокультурна , а при презентації реалізуються компетентності продуктивної  творчої діяльності та інформаційно комунікаційна. Звітують учні про свою діяльність не лише у формі презентацій, плакатів, але й рефератів, які цікаво і майстерно ілюструють малюнками, картинками, аплікаціями., створюють кросворди, вікторини.

Велику увагу приділяю формуванню інформаційно – комунікаційної компетентності. Навчаю здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел: хрестоматій, енциклопедій, довідників, Інтернет – ресурсів; ефективно працювати з підручником.

Часто на уроках використовую нові інформаційні технології, програми віртуальних лабораторних і практичних, відео фрагменти. Це дає змогу вивести урок на  сучасний